Три літери на корпусі шкільного комп'ютера — PMD — розшифровуються як «Piešťanský mikropočítač displejový», п'єштянський мікрокомп'ютер із дисплеєм. 1982 року його спроєктував інженер Роман Кішш (Roman Kišš) на заводі Tesla в П'єштянах, а число 85 у назві — відсилання до американського HP-85, яким він надихався. Серійно PMD 85 почали випускати 1985 року, згодом виробництво перейшло до Братислави. Працював він здебільшого в словацьких школах — як навчальний комп'ютер для уроків інформатики.
Наступну сторінку дописала Скалиця на заході країни. Підприємство Didaktik почало теж зі шкільних машин: Alfa 1986 року була сумісною з PMD 85 і поступово заміняла його в класах. 1987-го вийшов Didaktik Gama — сумісний із британським ZX Spectrum, тож на ньому запускали ігри для «Спектрума». Перша, чорна версія мала стільки вад, що частина програм не йшла, і дві наступні виправляли попередниць. Далі були Didaktik M (1990) і Kompakt із вбудованим дисководом.
Після 1989 року шкільна інформатика зробила ставку на власні програми. У грудні 1991-го на факультеті математики й фізики Університету Коменського в Братиславі почали писати Comenius Logo, і в одній братиславській школі учні 11–15 років складали в ньому програми, схожі на ігри. За кордоном це середовище знали під іншими назвами, наприклад SuperLogo, а 2000 року з'явився його наступник, Imagine Logo.
З 2008 року інформатика в Словаччині обов'язкова вже з другого класу, для дітей 7–8 років. Та сама братиславська команда, що робила Comenius Logo, з 2017 року розробляє «Programovanie s Emilom» — середовище, зошит і завдання для третього й четвертого класів; ще під час розробки версією для третього класу користувалися школи чотирьох країн. Шлях вони розписують так: від готових команд Emil — до власних блоків у Scratch, а згодом і до функцій у Python.