Американські комп'ютери 1950-х називали, наче урагани: Whirlwind у MIT, Typhoon у RCA. Гайнц Цеманек (Heinz Zemanek) із Технічного університету Відня відповів жартом: його команда будує не велику бурю, а маленький віденський травневий вітерець — Mailüfterl. Жарт мав і технічний підтекст: 3000 транзисторів, які подарувала Philips, призначалися для слухових апаратів і працювали повільно. 27 травня 1958 року Mailüfterl виконав перше обчислення, і його вважають першим повністю транзисторним комп'ютером континентальної Європи. Сьогодні він стоїть у Technisches Museum Wien.
1961 року вся команда Цеманека перейшла до IBM, яка відкрила для неї лабораторію у Відні. Там узялися за задачу, що звучить сухо, але потрібна досі: описати так точно, майже математично, що означає кожна конструкція мови програмування, щоб двох тлумачень не лишалося. Опис мови PL/I, зроблений у Відні, колеги ззовні прозвали Vienna Definition Language, а з нього виріс Vienna Development Method — один із найстаріших формальних методів, яким і тепер перевіряють програми ще до того, як їх написано.
Австрія залишила слід і в іграх. У гірському Шладмінгу 1991 року з'явилася студія Max Design, і 1998-го вона випустила Anno 1602 — стратегію про острови, поселення й торгівлю. Над грою працювали лише четверо людей, серед них її автор, дизайнер Вільфрід Райтер (Wilfried Reiter), і брати Мартін та Альберт Лассери. До кінця 2001-го її продали тиражем близько двох мільйонів копій, і з неї виросла ціла серія Anno, яку випускають досі.
А в Лінці з 1979 року проходить фестиваль Ars Electronica — про мистецтво, технології й суспільство. З 1996-го при ньому працює Ars Electronica Center, задуманий як «музей майбутнього», і в ньому є дослідницька лабораторія для дітей 4–8 років, де можна майструвати, малювати й програмувати. Від Mailüfterl до власної гри шлях коротший, ніж здається: ціни, запаси й потреби мешканців в Anno — це змінні та умови, і першу таку економіку дитина може зібрати в Scratch чи Python.