Розрахунки для греблі Відрару на річці Арджеш робили на машині з двох тисяч радіоламп і тридцяти кілометрів дроту. Це MECIPT-1 — перший електронний комп'ютер, зібраний у румунському університеті. Його запустили 1961 року в Політехнічному інституті Тімішоари, а будували математик Йосиф Кауфман (Iosif Kaufmann) та інженер Вільгельм Левенфельд (Wilhelm Lowenfeld). Машина виконувала 50 операцій на секунду й зберігала 4 КБ на магнітному барабані — і саме на ній зробили перший машинний переклад з англійської на румунську.
Тімішоара була другою. Першу румунську ЕОМ, CIFA-1, ще 1957 року завершила в Інституті атомної фізики в Мегуреле під Бухарестом команда Віктора Томи (Victor Toma). А переклад на MECIPT-1 вели під керівництвом академіка Григоре Мойсіла (Grigore Moisil) — математика, якого називають батьком румунської інформатики. 1996 року IEEE Computer Society посмертно присудило йому Computer Pioneer Award: за багатозначну логіку перемикальних схем, створення румунської комп'ютерної школи й підтримку перших румунських комп'ютерів.
Через двадцять із гаком років комп'ютер прийшов у класи. 1985 року бухарестський завод ICE Felix почав випускати HC-85 — «домашній комп'ютер», який спершу як лабораторну модель розробили в Бухарестській політехніці Адріан Петреску (Adrian Petrescu) і Франчіск Якоб (Francisc Iacob). Він був сумісний зі Spectrum, мав вбудований BASIC і завдяки дешевизні розійшовся по школах і гуртках. Для навчальних класів з'явився навіть мережевий інтерфейс HC 85+ на 63 машини, а за мотивами HC-85 зробили CoBra у Брашові й TIM-S у Тімішоарі.
Сьогодні румунську інформатику знають за олімпіадами: з 1990 року школярі країни привезли з Міжнародної олімпіади з інформатики понад 130 медалей, і майже третина з них — золоті. Сама MECIPT-1 тепер стоїть у музеї Політехнічного університету Тімішоари. А олімпіадна задача починається з тих самих цеглинок, що й гра на HC-85: змінна, умова, цикл — дитина сьогодні складає їх у Scratch, а потім пише на Python.