Різниці в часі немає взагалі: Румунія живе за тим самим часом, що й Київ.
Румунія — рідкісний випадок, коли часовий пояс не створює жодних складнощів: заняття о 18:00 за Києвом — це 18:00 у Бухаресті, Клужі чи Сучаві. Дитина просто приєднується до звичайної української групи в її звичайний час, без окремого розкладу й перерахунків.
Складність тут інша — мовна. Informatică та TIC ведуться румунською, мовою іншої групи, ніж українська, і технічні терміни не вгадуються навіть приблизно. Заняття рідною мовою знімає цей шар. Групу ведемо українською або російською, як зручно родині.
Докладніше про те, як проходить навчання з-за кордону, — у статті «Онлайн-курси українською для дітей, які живуть за кордоном».
Програма та склад курсів ті самі, що для груп в Україні, — окремої «закордонної» програми немає.
Румунія та Україна в одному часовому поясі й переходять на літній час в один день, тож різниця нульова цілий рік. Це найпростіший випадок із усіх: жодних перерахунків, дитина вчиться за київським розкладом як є.
Румунська школа часто працює у дві зміни. Якщо дитина вчиться зранку (приблизно 8:00–13:00), підходить звичайний вечірній слот. Якщо у другу зміну (з 12:00 до 18:00) — ставимо заняття на ранок або вихідні, і тут теж нічого не треба перераховувати.
Платити можна онлайн на сайті: plata by mono або WayForPay приймають картку румунського банку Visa чи Mastercard, а також Apple Pay і Google Pay. Леї в гривню банк перерахує сам. Ціна в гривні й та сама, що для України.
Перший урок безкоштовний, і платити до нього не потрібно — спершу дивимося, чи підходить дитині викладач і формат.
Румунський навчальний рік поділено на п'ять модулів із короткими канікулами між ними. Найнезвичніші — «лижні» канікули (vacanța de schi): тиждень, який кожен повітовий інспекторат обирає сам у вікні з 15 лютого до 7 березня 2027 року.
Розрахунки для греблі Відрару на річці Арджеш робили на машині з двох тисяч радіоламп і тридцяти кілометрів дроту. Це MECIPT-1 — перший електронний комп'ютер, зібраний у румунському університеті. Його запустили 1961 року в Політехнічному інституті Тімішоари, а будували математик Йосиф Кауфман (Iosif Kaufmann) та інженер Вільгельм Левенфельд (Wilhelm Lowenfeld). Машина виконувала 50 операцій на секунду й зберігала 4 КБ на магнітному барабані — і саме на ній зробили перший машинний переклад з англійської на румунську.
Тімішоара була другою. Першу румунську ЕОМ, CIFA-1, ще 1957 року завершила в Інституті атомної фізики в Мегуреле під Бухарестом команда Віктора Томи (Victor Toma). А переклад на MECIPT-1 вели під керівництвом академіка Григоре Мойсіла (Grigore Moisil) — математика, якого називають батьком румунської інформатики. 1996 року IEEE Computer Society посмертно присудило йому Computer Pioneer Award: за багатозначну логіку перемикальних схем, створення румунської комп'ютерної школи й підтримку перших румунських комп'ютерів.
Через двадцять із гаком років комп'ютер прийшов у класи. 1985 року бухарестський завод ICE Felix почав випускати HC-85 — «домашній комп'ютер», який спершу як лабораторну модель розробили в Бухарестській політехніці Адріан Петреску (Adrian Petrescu) і Франчіск Якоб (Francisc Iacob). Він був сумісний зі Spectrum, мав вбудований BASIC і завдяки дешевизні розійшовся по школах і гуртках. Для навчальних класів з'явився навіть мережевий інтерфейс HC 85+ на 63 машини, а за мотивами HC-85 зробили CoBra у Брашові й TIM-S у Тімішоарі.
Сьогодні румунську інформатику знають за олімпіадами: з 1990 року школярі країни привезли з Міжнародної олімпіади з інформатики понад 130 медалей, і майже третина з них — золоті. Сама MECIPT-1 тепер стоїть у музеї Політехнічного університету Тімішоари. А олімпіадна задача починається з тих самих цеглинок, що й гра на HC-85: змінна, умова, цикл — дитина сьогодні складає їх у Scratch, а потім пише на Python.
Поради, огляди курсів і відповіді на часті запитання
Картка в леях списує суму за курсом вашого банку, і банк може взяти власну комісію за конвертацію — це умова банку, а не наша. Якщо в родини є картка в євро, вигідніше платити нею. Сума в гривні однакова для всіх країн.
Так. У Марамуреші й на півночі Румунії є школи з українською мовою навчання — найвідоміша, ліцей імені Тараса Шевченка в Сігету-Мармацієй. Мовне питання там м'якше, але регулярного програмування з викладачем і власним проєктом шкільна програма не дає ніде — саме це й закриває курс.
Заняття 90 хвилин двічі на тиждень, і ми ставимо його після місцевої школи. Румунська школа часто працює у дві зміни. Якщо дитина вчиться зранку (приблизно 8:00–13:00), підходить звичайний вечірній слот. Якщо у другу зміну (з 12:00 до 18:00) — ставимо заняття на ранок або вихідні, і тут теж нічого не треба перераховувати.
Українською або російською — як зручно родині, мову обираєте при записі. Всередині однієї групи мови не змішуємо: дитині й так вистачає перемикань за день. Технічні терміни даємо англійською з поясненням мовою групи — інтерфейси програм і тексти помилок усе одно англійські, і простіше запам'ятати правильне слово одразу.
Платити можна онлайн на сайті: plata by mono або WayForPay приймають картку румунського банку Visa чи Mastercard, а також Apple Pay і Google Pay. Леї в гривню банк перерахує сам. Ціна в гривні й та сама, що для України.
Пропущене заняття відпрацьовується без доплати. З різницею в часі та шкільними канікулами, які не збігаються з українськими, це виручає частіше, ніж здається.
Так, після завершення курсу видаємо сертифікат з номером. Це не державний документ про освіту — ні в Україні, ні в країні проживання він шкільну оцінку не заміняє, але в портфоліо при вступі на ІТ-напрямок його показують.
Залиш заявку — передзвонимо протягом 30 хвилин, запишемо дитину на безкоштовне перше заняття.
Введіть суму та натисніть «Перейти до оплати»
Введіть суму та натисніть «Перейти до оплати»
