Комп'ютер, який тримає програму у власній пам'яті, вперше запрацював у Манчестері 21 червня 1948 року. Машину на прізвисько Baby зібрали в Манчестерському університеті Фредді Вільямс (Freddie Williams), Том Кілберн (Tom Kilburn) і Джефф Тутілл (Geoff Tootill). Пам'яттю їй служила електронно-променева трубка, схожа на кінескоп старого телевізора: кожна точка на екрані тримала один біт. Перша програма — 17 інструкцій, написаних Кілберном, — шукала найбільший дільник числа.
Уже за три роки комп'ютер узявся за звичайну конторську роботу — і почав із булочок. Компанія J. Lyons & Co., що тримала чайні по всій Британії, разом із кембриджською командою, яка збудувала EDSAC, створила LEO I — Lyons Electronic Office. Наприкінці 1951 року він рахував вартість хліба й тістечок, що їх за тиждень випікали пекарні компанії. Книга рекордів Гіннесса вважає LEO I першим діловим комп'ютером у світі.
На початку 1980-х BBC затіяла Computer Literacy Project, щоб познайомити всю країну з інформаційними технологіями, а комп'ютер для нього замовила кембриджській фірмі Acorn. BBC Micro продали понад півтора мільйона, і в 1980-х він став фактично стандартним комп'ютером британських шкіл. Софі Вілсон (Sophie Wilson), одна з його авторок, написала для нього BBC BASIC, а разом зі Стівом Фербером (Steve Furber) спроєктувала перший процесор ARM. Він запрацював 26 квітня 1985 року, а його нащадки сьогодні стоять у понад 95 % смартфонів світу.
Коли ж у середині 2000-х Ебен Аптон (Eben Upton), куратор студентів computer science у кембриджському коледжі Святого Іоанна, побачив, що вступників стає дедалі менше — 2004 року на три місця в його коледжі прийшло сім-вісім заяв, — він вирішив повернути дітям дешевий комп'ютер, як колись BBC Micro. 29 лютого 2012 року в продаж вийшов Raspberry Pi завбільшки з банківську картку за 35 доларів; таких плат продано вже понад 50 мільйонів. Середовище для Python у його системі стоїть одразу, тож перший рядок коду можна написати того ж вечора.